Історія закладу
Передісторія навчального закладу
Першу церковно-парафіяльну школу було відкрито 15 жовтня 1862 року. Приміщення займало половину звичайної селянської хати під солом'яною стріхою.
Першим учителем у цій школі був попівський син, який навчав дітей читати, писати та рахувати чотири дії арифметики. На той час у школі навчалось 17 хлопчиків і лише три дівчинки. Учні були різного віку- від 9 до 12 років.
Навчання в школі починалося в другій половині жовтня і закінчувалося на початку квітня. У школі було введено фізичне покарання учнів.
Книжок і зошитів на той час не вистачало, тому учні виконували роботу з письма і арифметики на грифельних дошках, які купували у місцевого крамаря. Ця перша церковно-парафіяльна школа існувала понад 4 десятиріччя без особливих змін.
На початку ХХ століття Буки стали великим населеним пунктом із чисельністю 5461 чоловік (разом Буки і Антонівка). Однак у тій же церковно-парафіяльній школі навчалося лише 29 хлопчиків і 11 дівчаток. Це не забезпечувало навчання й десятої частини дітей шкільного віку.
Після революції 1905 року в Буках у приватному приміщенні було відкрито однокласну земську школу, проте умови навчання були важкі, класні кімнати малі за розміром, на два вчителі припадало по 60 учнів. Школа не мала ніяких навчальних посібників.
У 1911 році почало працювати двокласне земське училище, яке було розміщене в приватному будинку. Нове приміщення, яке будувалося уманським земством, було ще не закінчене. У наступному році училище перейшло в власне приміщення. У цій установі працювало три вчителі: І.А.Кишніський - завідуючий училищем, Ю.С.Гулькевич - вчителька і наш земляк П.І.Лисенко. Місцевий батюшка був законоучителем. Спочатку в училищі було лише три класи, а потім - п'ять, у яких навчалися 96 хлопчиків і 25 дівчаток.
Восени 1920 року почала працювати початкова трудова школа, у якій спочатку було два класи, а згодом - чотири. На 1922 рік школа працювала безперебійно. Навчанням на той час було охоплено понад 90% дітей шкільного віку.
Восени 1928 року почала працювати Буцька семирічна школа, в якій навчалося понад 200 дітей, що становило 95% дітей шкільного віку. Вона вже була краще забезпечена навчальними підручниками і деякими наочними посібниками, мала власну майстерню і дослідні ділянки, де учні проходили програмовий мінімум трудової підготовки.
Восени 1934 року почала працювати перша в колишньому Буцькому районі середня школа, яка охоплювала середнім навчанням дітей сіл Буки, Антонівки, Кривця, Попівки, Березівки, Кислина, Червоного Кута, Нової Греблі і Березинського цукрового заводу. Одночасно продовжувала працювати школа для дорослого населення. Директором школи був М.І. Степовенко.
У 1936 році в п'яти великих будинках колгоспу "Гуртуйсь незаможнику" на П'ятихатках відкрито дитячу колонію, в якій виховувалось 102 безпритульних дітей різних національностей. Колонія мала свій штат вихователів і підпорядковувалась Київському обласному відділу Народної освіти. Вона працювала на початку війни, а потім була евакуйована.
На початок 1941 року Буки стали впорядкованим центром району. На той час середня школа за підсумками успішності і спортивно-масової роботи займала ІІ місце в Київській області. Але із початком війни середню школу перетворили у в'язницю, у якій по-звірячому катували людей.
На початку квітня 1944 року розпочалося навчання у Буцькій середній школі у ІІ зміни. Постало питання про нове приміщення школи. Протягом двох років було добудовано школу, яка простяглася майже на цілий квартал.
У 1959 році було збудовано нове приміщення з достатньою кількістю класних кімнат, спортзалом, столярною і слюсарною майстернями, кухнею і шкільною їдальнею. Школа перейшла на однозмінне навчання.
У 70-х роках виникла потреба в будівництві нового приміщення школи. На кошти колгоспу "Пам'ять Леніна" у 1975 році розпочали будівництво нового приміщення на 640 місць, яка 1 вересня 1977 року прийняла своїх вихованців.
