Наказ про результати моніторингу викладання української мови та літератури у 5-11 класах
НАКАЗ
15.11.2021 № 80
Про результати моніторингу викладання
української мови та літератури
у 5-11 класах
Відповідно до плану роботи закладу на 2021/2022 навчальний рік та з метою вивчення якості викладання української мови протягом жовтня 2021 року адміністрація навчального закладу проводила моніторинг стану викладання української мови та літератури в 5-11 класах.
Мета моніторингу: вивчити стан викладання, дотримання державних вимог щодо змісту, обсягу навчальних програм та рівня компетенції учнів із української мови.
У ході моніторингу відвідано і проаналізовано 15 уроків, проведено контрольні роботи. Відповідно до мети контролю аналізувалася така шкільна документація: календарні плани, поурочне планування вчителів української мови, класні журнали, зошити, методичне та дидактичне забезпечення викладання предмета.
Дані про вчителів, які викладають українську мову в 2021/2022 навчальному році в 5-11 класах.
П.І.Б. |
Категорія |
Стаж роботи на посаді |
Фах за дипломом |
Класи в яких викладають |
Рік останньої атестації |
Бортник Валентина Макарівна |
Вища |
32 |
учитель української мови та літератури |
5-б,7-б, 8, 10-11 |
2019 |
Варич Віра Дмитрівна |
Вища |
31 |
Учитель української мови і літератури , німецької мови |
5-а, 6, 7-а, 9 |
2019 |
Вчителі працють за фахом.
Аналіз відвіданих уроків, наслідки моніторингу рівня навчальних досягнень учнів, співбесіди з учителями продемонстрували наступне:
Моніторинг показав, що вчителі Варич В.Д., Бортник В.М., які викладають у 5-11-х класах, працюють за чинними програмами, затвердженими МОН України, та згідно з інструктивно-методичними рекомендаціями міністерства. Документація (журнали, календарні плани, учнівські зошити) ведеться згідно з чинними інструктивно-методичними документами. Учні забезпечені підручниками на 95 %.
Нові підходи вчителів до технології уроку забезпечують сприятливі умови для розвитку творчості учнів, формування мовної особистості. Але ці підходи ставлять низку вимог і до вчителів, з якими вони справляються. Це насамперед уміння діагностувати цілі навчання, досконало володіти мовою, розробляти опорні конспекти та електронні уроки, володіти проблемним навчанням, організовувати індивідуальну та групову роботу учнів. Особливе місце в роботі вчителів-словесників відводиться практичному засвоєнню шкільного курсу, широкому впровадженню граматико-стилістичних вправ, роботі з лексичними й граматичними синонімами, мовним спостереженням, конструюванню, редагуванню текстів, що сприяє засвоєнню теоретичних відомостей, удосконаленню культури мовлення, розвитку мовного чуття й логічного мислення школярів.
Словесники забезпечені фаховою та методичною літературою, різноманітними фаховими періодичними виданнями, які купують власним коштом. Шляхом самоосвіти ознайомлюються з різними підходами до навчання учнів, інноваційними педагогічними технологіями, педагогічним досвідом.
Під час підготовки до уроків учителі користуються посібниками з детальними поурочними планами, включають різні типи уроків, що охоплюють усі аспекти освітнього процесу: повторення, поглиблення й систематизацію, засвоєння знань, їх творче застосування на практиці, узагальнення, контроль і корекцію знань у процесі навчання. У діяльності кожного з педагогів є свої родзинки, свій стиль, ефективні прийоми та методи роботи, і вони зацікавлено навчаються один у одного.
Результати вивчення засвідчили, що викладання української мови та літератури спрямовується вчителями на підвищення якості знань, посилення виховного впливу на учнів, розвиток читацьких компетентностей, літературних уподобань, творчих здібностей. Більше уваги приділяється визначенню триєдиної мети уроку і його структурі: забезпеченню мотивації, представленню теми й очікуваних навчальних результатів, забезпеченню виконання системи вправ і завдань, спрямованих на формування мовних, комунікативних, соціокультурних умінь, оцінюванню результатів уроку, підбиттю його підсумків, коригуванню набутих знань.
Учитель Варич В.Д. Переважно застосовує проблемно-пошуковий виклад програмового матеріалу: проводиться спостереження, аналіз змісту різних вправ, при допомозі питань для самоперевірки діти здійснюють само- та взаємоконтроль, а потім засвоєний теоретичний матеріал закріплюється у процесі виконання різноманітних навчальних дій. Віра Дмитрівна приділяє належну увагу формуванню навичок змістовно-композиційного аналізу текстів, збагаченню словникового запасу, моделюванню мовленнєвих ситуацій з виходом на практичне мовлення. Варич В.Д. проводить системну роботу по формуванню навичок зв’язного діалогічного мовлення. На уроках мови активно використовує сучасні педагогічні технології, визначальними серед яких є групова та парна робота, керовані діалоги, рольові ігри, мозковий штурм. Уміє встановити психологічний контакт із класом, захопити дітей навіть не дуже цікавим теоретичним матеріалом, зокрема з мови, активізувати їхнє мислення, довільну і мимовільну увагу, ввести в атмосферу творчості, художньо прочитати текст, викликати певні емоції.
У вчителя Бортник В.М. відвідано ряд уроків української мови та літератури. Для її уроків характерна чітка структура, використання раціонально побудованої системи вправ. Уміло пов’язує Валентина Макарівна навчання мови з життєвим досвідом учнів, забезпечує єдність навчання і виховання. На уроках раціонально використовується підручник, проводилась цілеспрямована робота щодо свідомого засвоєння учнями граматичних визначень та правил правопису, відпрацювання практичних навичок. Учитель оптимально застосовує форми роботи, завдяки яким учні залучаються до активної навчальної роботи, удало поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи. Прагнучи досягти визначеної мети уроку, вдумливо добирає дидактичний матеріал, складає чітку систему контрольних завдань і запитань. Валентина Макарівна використовує різні види як традиційних, так і нетрадиційних диктантів, логічні вправи, творчі роботи, які сприяють створенню атмосфери зацікавленості, ситуації успіху.
Уроки вчителів Бортник В.М., Варич В.Д. з літератури відзначаються системним використанням креативних методів і прийомів. На кожному уроці панує позитивна творча атмосфера. Вони ініціюють в учнів бажання брати активну участь в обговоренні змісту, художньо-естетичних концепцій твору, висловлювати власні судження і міркування, відстоювати особисту позицію. Працюючи в групах, учні навчаються визначати і коментувати головні проблеми твору, стиль письменника тощо. Учителі широко використовують і спонукають дітей до творчого використання додаткових джерел інформації, довідників, енциклопедії, Інтернету. Відбувається не спонтанне, механічне запам’ятовування навчального матеріалу, а осмислена, вмотивована суб’єктна навчальна діяльність. Учні з бажанням працюють у групах «біографів», «істориків», «літературознавців», «артистів», виконують випереджальні домашні завдання. Педагоги добре знають індивідуальні особливості та здібності кожного учня і продуктивно їх використовують.
Однією з основних форм навчання у практиці вчителів української літератури є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого залучаються учні, вчителі спонукають їх розмірковувати, робити узагальнення й висновки, висловлювати власні думки і оцінки. Застосовується і такий вид роботи, як словесне малювання, що розвиває уяву і творчу фантазію. Для того, щоб кожний учень міг розвинути свої творчі можливості, учителі створюють на уроках і в позаурочний час атмосферу співпраці, і діти в більшості не бояться висловлювати свою думку, виявляти свої здібності. Уроки літератури відзначаються особливою доброзичливістю, тактовністю, людяністю, моральністю. Дуже часто вчителі використовують таку форму персоналізації навчального процесу, як інсценізація, літературні ігри, конкурси на краще виконання тощо.
На уроках спостерігається продумана система опитування, повторення виучуваного матеріалу з дотриманням принципу послідовності в роботі. У системі вправ на закріплення більше уваги приділяється самостійній роботі учнів, вправам творчого характеру, які сприяють розвиткові мислення. Перевірка навчальних досягнень учнів є достатньо важливою частиною системи роботи вчителів.
Проте більше уваги треба приділяти створенню оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня з урахуванням його індивідуальних можливостей, пізнавальних потреб, прагнень, заохочень до самостійності у вивченні рідної мови та літератури, самопізнання, саморозвитку.
Усім вчителям-предметникам слід посилити вимогливість до мовного оформлення усних відповідей учнів, їх виразності та емоційності, більше уваги приділяти роботі над помилками з метою формування орфографічних навичок, а також застосовувати такі форми та методи, які б викликали в учнів бажання прочитати той чи інший твір, який вивчається.
Перевірка зошитів учнів показала, що учні 5-11 класів мають по два зошити для виконання начальних класних і домашніх робіт, а 10-11 класи ведуть по одному робочому зошиту, також учні всіх класів мають зошити для контрольних робіт, які зберігаються у школі. Перевірка здійснюється у 5-6 класах - двічі на тиждень, у 7-9 класах - 2-3 рази на місяць, у 10-11 класах – двічі на місяць. Учителі систематично та об’єктивно перевіряють виконання учнями класних і домашніх робіт, звертають увагу на охайність ведення зошитів, дотримання єдиного орфографічного режиму, виконання домашніх завдань. На час перевірки учителі провели всі види контролю, передбачені програмою з української мови та літератури. Класні журнали вчителями ведуться згідно з чинними вимогами. Виставленні оцінки за зошити, контрольні, тематичні.
Рівень навчальних досягнень учнів вивчався через проведення письмових робіт (диктанти, творчі роботи, тести) та спостереження за відповідями учнів на уроках.
Під час моніторингу проведено контрольні роботи (диктант, тести, контрольний переказ) якими охоплено 112 учнів з української мови, та 34 учні – української літератури.
Таблиця результатів виконання контрольних робіт із української мови
Клас |
К-сть учнів |
Писали |
Рівні навчальних досягнень |
Середній бал |
Вчитель |
|||
початко-вий |
серед-ній |
достат-ній |
високий |
К.р. |
||||
5-а |
14 |
13 |
1 |
3 |
9 |
- |
6,8 |
Варич В.Д. |
5-б |
14 |
10 |
4 |
3 |
1 |
2 |
5,5 |
Бортник В.М. |
6 |
21 |
17 |
4 |
3 |
8 |
2 |
6,2 |
Варич В.Д. |
7-а |
15 |
13 |
2 |
3 |
7 |
1 |
6,4 |
Бортник В.М. |
7-б |
13 |
12 |
4 |
6 |
2 |
- |
4,7 |
Варич В.Д. |
8 |
22 |
18 |
11 |
7 |
- |
- |
3,1 |
Бортник В.М. |
9 |
16 |
10 |
- |
7 |
2 |
1 |
6,3 |
Варич В.Д. |
10 |
14 |
14 |
1 |
4 |
7 |
2 |
7,1 |
Бортник В.М. |
11 |
8 |
5 |
- |
1 |
2 |
5 |
8,0 |
Бортник В.М. |
Таблиця результатів виконання контрольних робіт з української літератури
Клас |
К-сть учнів |
Писали |
Рівні навчальних досягнень |
Середній бал |
Вчитель |
|||
початко-вий |
серед-ній |
достатній |
високий |
К.р.
|
||||
6 |
21 |
18 |
- |
5 |
12 |
1 |
6,8 |
Варич В.Д. |
10 |
14 |
11 |
5 |
4 |
2 |
- |
4,3 |
Бортник В.М. |
11 |
8 |
5 |
2 |
2 |
1 |
- |
5,0 |
Бортник В.М. |
НАКАЗУЮ:
- Вважати рівень стану викладання української мови та літератури в 5-11 класах на задовільному рівні.
- Керівнику шкільного методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу Варич В.Д., розглянути результати моніторингу викладання української мови та літератури у 5-11 класах.
До 17.01.2022
- Учителям української мови та літератури Варич В.Д., Бортник В.М. :
- Активно застосувати різні форми оцінювання навчальних досягнень учнів
Постійно
3.2. Розробити комплекс заходів, для учнів, які виявляють особливі успіхи у вивченні української мови та літератури, із метою залучення їх до участі в предметних олімпіадах, конкурсах.
До 17.01.2022
3.3. Індивідуалізувати систему письмових робіт.
Постійно
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко А.В.
Директор закладу Олексій СВИСТУН